Електроміографія: що це, коли потрібне дослідження і як воно проходить

Наш організм — це складна система, у якій кожен м’яз отримує сигнали від нервової системи. Але що робити, коли м’язи починають працювати неправильно — слабшають, болять, смикаються або ж зовсім перестають слухатися? У таких випадках лікар може призначити електроміографію (ЕМГ) — дослідження, яке допомагає визначити, як працюють нерви і м’язи.

Що таке електроміографія?

Електроміографія (ЕМГ) — це метод діагностики, який оцінює електричну активність м’язів та нервів, що ними керують. Це дослідження дозволяє виявити, чи є проблеми з передачею сигналів між нервовою системою та м’язами.

Наші м’язи скорочуються завдяки електричним імпульсам, які надходять від нервів. Якщо нерви пошкоджені або м’язи працюють неправильно, імпульси змінюються. Спеціальне обладнання реєструє ці зміни, що допомагає лікарю встановити правильний діагноз.

Існує два основних види електроміографії:

1. Голкова ЕМГ – тонка голка вводиться у м’яз, щоб оцінити його електричну активність.
2. Поверхнева (стимуляційна) ЕМГ – електроди кріпляться на шкіру, що дозволяє отримати загальну картину роботи нервово-м’язової системи.

У більшості випадків голкова електроміографія дає більш точні результати, але вона трохи неприємніша, ніж поверхнева.

Коли призначають електроміографію?

ЕМГ проводять у випадках, коли є підозра на ураження нервів або м’язів. Лікар може призначити це дослідження, якщо у вас є такі симптоми:

• м’язова слабкість, що прогресує;
• відчуття поколювання, оніміння або «мурашок» у кінцівках;
• судоми або спазми м’язів;
• неконтрольовані посмикування м’язів (фасцікуляції);
• хронічний біль у спині, шиї, руках або ногах;
• порушення рухової функції.

За допомогою ЕМГ можна діагностувати різні захворювання, зокрема:

• Полінейропатію – пошкодження периферичних нервів (наприклад, при діабеті).
• Радикулопатію – защемлення корінців нервів у хребті.
• Міастенію – хворобу, що викликає швидку стомлюваність м’язів.
• Аміотрофічний склероз (ALS) – серйозне захворювання нервової системи, що викликає слабкість м’язів.
• Синдром зап’ястного каналу – коли нерв у зап’ясті затискається, викликаючи оніміння й біль у руці.

Як проходить процедура електроміографії?

Перед процедурою лікар може попросити вас не використовувати креми або лосьйони для шкіри, оскільки це може вплинути на якість результатів. Також бажано попередити лікаря, якщо ви приймаєте препарати для розрідження крові.

Процедура відбувається у кілька етапів:

1. Підготовка. Лікар пояснить, що буде відбуватися, і розмістить вас у зручному положенні.
2. Встановлення електродів. Якщо проводиться поверхнева ЕМГ, на шкіру прикріплюють електроди. Якщо голкова – у м’яз вводиться тонка голка.
3. Запис електричної активності. Лікар попросить вас напружити або розслабити певні м’язи. У цей час апарат реєструє електричні сигнали.
4. Оцінка результатів. Процедура триває від 30 до 60 хвилин. Далі лікар аналізує отримані дані та робить висновки.

Голкова електроміографія може викликати певний дискомфорт, схожий на відчуття уколу або легкого спазму. Після процедури можуть залишитися невеликі синці або болючість у місці введення голки, але це швидко минає.

Чи є протипоказання?

ЕМГ – це безпечна процедура, але її можуть не рекомендувати в таких випадках:

• при наявності інфекцій у зоні дослідження;
• якщо у вас є кардіостимулятор (лікар підбирає безпечний метод дослідження);
• при проблемах зі згортанням крові, оскільки є ризик утворення гематом.

Що робити після процедури?

Зазвичай після ЕМГ можна повернутися до звичного способу життя. Якщо проводилася голкова електроміографія, місця уколів можна обробити антисептиком. У разі дискомфорту можна прикласти лід або прийняти знеболювальне.

Результати ЕМГ може інтерпретувати лише лікар, оскільки вони залежать від багатьох факторів. На основі дослідження лікар може підтвердити діагноз або призначити додаткові аналізи.